Інвестувати у модернізацію виробничих потужностей. - Залізничні перевезення – активно використовуються для поставок до ЄС. Активніше розвивати партнерські відносини з країнами-імпортерами. - Франція, Бельгія та Польща: стабільний попит через розвинену аграрну галузь.
- Автотранспорт – забезпечує оперативні поставки до сусідніх країн. Коливання цін залежать від таких факторів: У 2024 році середня ціна українського соняшникового шроту становить 250-280 доларів США за тонну. У 2024 році Україна планує експортувати понад 4 мільйони тонн соняшникового шроту.
Завдяки великим обсягам виробництва соняшникової олії, Україна залишається провідним постачальником шроту на світові ринки. - Німеччина: один із найбільших споживачів завдяки розвиненому сектору тваринництва. - Нідерланди: активно використовують шрот у кормовій промисловості.
Борошно є одним із важливих експортних товарів аграрного сектору України. Основні імпортери включають: Європа залишається основним ринком збуту українського рапсового шроту, оскільки країни ЄС активно використовують цей продукт для виготовлення кормів у тваринництві.
Логістичні виклики залишаються одним із головних факторів впливу на експорт. - Європейський Союз – Нідерланди, Іспанія, Італія та Польща, які використовують шрот у виробництві кормів для тварин та птиці. Морський транспорт - Через порти Чорного моря (Одеса, аграрна торгівля Чорноморськ, Південний) - Альтернативні маршрути через порти Румунії та Польщі - Частка у загальному експорті: 70% Через обмежену роботу українських портів експортери адаптували логістичні маршрути, зокрема використовуючи румунські порти Констанца та Галац.
Очікується, що середня ціна на український соєвий шрот у 2024 році буде наступною: Ціна на соєвий шрот залежить від світових цін на сою, попиту з боку виробників кормів та ситуації з логістикою. Соняшниковий шрот є одним із ключових продуктів аграрного експорту України, який широко використовується у тваринництві як високопротеїновий корм.
- Морські порти – Одеса, Чорноморськ та Південний забезпечують основну частину експорту. Поліпшувати якість продукції відповідно до міжнародних стандартів. Основними країнами-імпортерами залишаються: У 2024 році попит на українське борошно продовжує зростати завдяки конкурентоспроможним цінам, високій якості та стабільним обсягам виробництва.
Розширювати логістичні маршрути та знаходити альтернативні шляхи доставки. - Азія – Туреччина, агропромисловість Китай, сільськогосподарський бізнес В’єтнам та Індія, де високий попит на кормові добавки для птахівництва та рибництва. Через обмеження у роботі українських портів експортери активно використовують альтернативні маршрути: - відправлення через румунські порти Констанца та Галац - використання залізничних переходів до Польщі, Угорщини та Словаччини - збільшення обсягів автоперевезень до країн ЄС - Близький Схід та Африка – Єгипет, Саудівська Аравія, Алжир та Марокко активно імпортують шрот через потребу в альтернативних джерелах білка.
- Автотранспорт – забезпечує оперативні поставки до сусідніх країн. Коливання цін залежать від таких факторів: У 2024 році середня ціна українського соняшникового шроту становить 250-280 доларів США за тонну. У 2024 році Україна планує експортувати понад 4 мільйони тонн соняшникового шроту.
Завдяки великим обсягам виробництва соняшникової олії, Україна залишається провідним постачальником шроту на світові ринки. - Німеччина: один із найбільших споживачів завдяки розвиненому сектору тваринництва. - Нідерланди: активно використовують шрот у кормовій промисловості.
Борошно є одним із важливих експортних товарів аграрного сектору України. Основні імпортери включають: Європа залишається основним ринком збуту українського рапсового шроту, оскільки країни ЄС активно використовують цей продукт для виготовлення кормів у тваринництві.
Логістичні виклики залишаються одним із головних факторів впливу на експорт. - Європейський Союз – Нідерланди, Іспанія, Італія та Польща, які використовують шрот у виробництві кормів для тварин та птиці. Морський транспорт - Через порти Чорного моря (Одеса, аграрна торгівля Чорноморськ, Південний) - Альтернативні маршрути через порти Румунії та Польщі - Частка у загальному експорті: 70% Через обмежену роботу українських портів експортери адаптували логістичні маршрути, зокрема використовуючи румунські порти Констанца та Галац.Очікується, що середня ціна на український соєвий шрот у 2024 році буде наступною: Ціна на соєвий шрот залежить від світових цін на сою, попиту з боку виробників кормів та ситуації з логістикою. Соняшниковий шрот є одним із ключових продуктів аграрного експорту України, який широко використовується у тваринництві як високопротеїновий корм.
- Морські порти – Одеса, Чорноморськ та Південний забезпечують основну частину експорту. Поліпшувати якість продукції відповідно до міжнародних стандартів. Основними країнами-імпортерами залишаються: У 2024 році попит на українське борошно продовжує зростати завдяки конкурентоспроможним цінам, високій якості та стабільним обсягам виробництва.
Розширювати логістичні маршрути та знаходити альтернативні шляхи доставки. - Азія – Туреччина, агропромисловість Китай, сільськогосподарський бізнес В’єтнам та Індія, де високий попит на кормові добавки для птахівництва та рибництва. Через обмеження у роботі українських портів експортери активно використовують альтернативні маршрути: - відправлення через румунські порти Констанца та Галац - використання залізничних переходів до Польщі, Угорщини та Словаччини - збільшення обсягів автоперевезень до країн ЄС - Близький Схід та Африка – Єгипет, Саудівська Аравія, Алжир та Марокко активно імпортують шрот через потребу в альтернативних джерелах білка.
댓글 달기 WYSIWYG 사용